Арешт майна
Арешт майна – накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Процесуальний порядок арешту майна полягає у виявленні майна, його описі, та передачі його на реалізацію. Для виявлення майна державний виконавець оглядає усі зайняті боржником приміщення у присутності представників громадськості. Опис майна проводиться у присутності боржника або будь-якого повнолітнього члена його сім’ї і двох понятих. Майно описується в такій кількості та такої якості, які забезпечують виконання судового акта. Опису підлягає усе майно, яке може бути стягнено відповідно до законодавства.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає, що арешт із майна боржника може бути знятий на підставі постанови державного виконавця про зняття арешту затвердженої начальником відповідного органу державної виконавчої служби.
Особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту надсилається боржнику, та органу якому було направлено постанову про накладення арешту на майно боржника.
Арешт з майна боржника може бути знятий за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення встановленого Законом України «Про виконавче провадження». Копія постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу для зняття арешту.
За наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільності реалізації майна боржника у зв’язку із значним ступенем зносу, пошкодженням, або якщо витрати, пов’язані із зверненням на нього стягнення перевищили грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно може бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилаються сторонам, та відповідному органу для зняття арешту.
У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Постанова про зняття арешту з майна може бути оскаржена сторонами виконавчого провадження в десятиденний строк у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».