Час провадження виконавчих дій

Забезпечити своєчасне, повне та неупереджене примусове виконання судових рішень, ухвал та постанов, виконавчих написів нотаріусів можна лише за допомогою такої процедури, як виконавче провадження. Після відкриття виконавчого провадження розпочинаються дії державного виконавця, спрямовані безпосередньо на примусове виконання рішень. Цей етап виконавчого провадження характеризується рядом особливостей, пов’язаних з порядком та умовами його проведення.



Перш за все, державний виконавець, починаючи виконувати рішення, за будь-яких обставин (незалежно від передбачених рішенням заходів примусового виконання) повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження та чи здійснені ним у встановлений постановою строк (нагадаємо, що зазвичай він не може перевищувати семи днів і лише у справах про виселення може сягати п’ятнадцяти днів) дії, спрямовані на добровільне виконання судового рішення. При цьому у разі повного добровільного виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк державний виконавець складає про це акт, який є підставою для закінчення виконавчого провадження. У супротивному ж випадку (якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення) державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання. Щоправда, за наявності обставин, які перешкоджають провадженню виконавчих дій (наприклад, хвороба боржника), або ж у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, державний виконавець відповідно до ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» все ж таки може відкласти виконавчі дії (за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи), але лише на строк до десяти днів.



Щодо часу проведення виконавчих дій, то за загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 29 Закону, вони можуть проводитись державним виконавцем лише у робочі дні не раніше шостої години ранку і не пізніше десятої вечора (при цьому сторони виконавчого провадження мають право пропонувати зручний для них час проведення виконавчих дій). Проведення ж виконавчих дій у неробочі та святкові дні, встановлені законодавством, допускається тільки у виняткових випадках, коли зволікання неможливе або у разі, коли вони не можуть бути здійснені в інші дні з вини боржника. У нічний час проводити виконавчі дії можна лише у тих випадках, коли невиконання рішення створює загрозу життю чи здоров’ю громадян.