Порядок стягнення виконавчого збору

 

Порядок стягнення виконавчого збору



Якщо виконавчий документ відповідає вимогам, передбаченим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, він направляється до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти його до виконання та відкрити виконавче провадження протягом трьох робочих днів з дня надходження виконавчого документа та винести постанову про відкриття виконавчого провадження. В даній постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.



Якщо ж боржником рішення у вищевказаний строк не виконано, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника – юридичної особи.

Якщо боржник самостійно виконує рішення, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача, але вже після настання строку його примусового виконання. В таких випадках, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір все рівно стягується з боржниках у зазначених вище розмірах, так само як і у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача.



Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні. У разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми.



У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові. У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.



Пунктом 4.16.6 Інструкції по проведенню виконавчих дій передбачено, що у випадку закінчення виконавчого провадження, винесена постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору підлягає виділенню в окреме виконавче провадження і подальшому виконанню. У випадку закінчення виконавчого провадження у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва з боржника продовжується стягнення виконавчого збору за окремим провадженням, яке потім може бути закінчено за такими ж обставинами.



Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог Закону.

Таким чином, вииконавчий збір — це певна грошова сума, яка стягується з боржника (фізичної чи юридичної особи) у разі невиконання рішення суду або інших органів (посадових осіб) у строк, встановлений для самостійного його виконання.