Визначення вартості, оцінка майна боржника.
Визначення вартості, оцінка майна боржника.
Підвищення ефективності виконавчого провадження в Україні та скорочення термінів його виконання досить активна тема для стягувача. Нова редакція Закону України «Про виконавче провадження» містить способи їх практичного застосування, в тому числі й в частині оцінки і реалізації майна боржника. Оцінка та реалізація майна боржника є нерозривно взаємозалежними та взаємообумовленими етапами звернення стягнення на майно боржника, оскільки оцінка майна зумовлює визначення вартості майна боржника, яка, у свою чергу, враховується при продажу майна боржника. Звичайно, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах), на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно (будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи). Стягнення на майно звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У Законі України "Про виконавче провадження" регулюванню відносин, пов’язаних із оцінкою майна боржника, присвячені, зокрема, статті 13 та 58.
Так відповідно до ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.
Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності.
Експерт, спеціаліст і суб'єкт оціночної діяльності – суб'єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги. Розмір винагороди визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Винагорода та інші витрати, зумовлені проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання належать до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
За відмову без поважних причин від надання висновку чи за надання висновку, що містить завідомо неправдиві відомості, експерт несе кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений державним виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі такого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений державним виконавцем.
Копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надсилаються сторонам у триденний строк з дня її винесення.
Згідно ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження” визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14).
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.
Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.
У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Саме тому вважаємо за доцільним підкреслити, що при визначенні майна боржника, як об’єкта оцінки, необхідно керуватися положеннями цивільного законодавства, відповідно до яких майном вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки (стаття 190 ЦК). Особливістю визначення вартості майнових прав боржника є те, що ці права повинні мати економічний зміст і законодавством повинно допускатися їх відчуження. Саме визначена вартість зазначеного майна у разі стягнення розглядатиметься як можливість задовольнити вимоги стягувача. Необхідність проведення оцінки майна проявляється в тому, що: оцінка враховується при арешті майна боржника, який може бути накладений у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій. Майно реалізується за ціною, що визначена на підставі проведеної оцінки. Результатом проведення оцінки майна боржника є визначення ринкової вартості майна на підставі цін, які діють на дату проведення оцінки у певній місцевості або населеному пункті, окрім випадків, коли оцінка проводиться за регульованими цінами.
Оцінка - дія щодо визначення вартості чогось, призначення ціни чому-небудь. Оцінка майна боржника у виконавчому провадженні здійснюється як державним виконавцем, так і іншими особами. Державний виконавець провадить оцінку за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки. Ринковими цінами визнаються ціни, що складаються на вільному конкурентному ринку під впливом попиту і пропозицій або ціни за якими можна продати товар на ринку. Цей Закон забороняє державному виконавцеві здійснювати оцінку майна боржника, коли оцінка провадиться за регульованими цінами, а також у разі оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. Регульовані ціни — це ціни, що встановлюються чи регулюються уповноваженим на те державним органом. Державне регулювання цін зберігається щодо деяких товарів, робіт та послуг. У цьому разі діють такі принципові положення: по-перше, сфера дії державного регулювання цін обмежується лише випадками, коли це прямо передбачено законом; по-друге, якщо згідно з законом допускається державне регулювання цін, то відповідна умова договору не може визначатися за згодою сторін. Державне регулювання цін і тарифів передбачено Законом «Про ціни і ціноутворення». Зокрема, ст. 9 цього Закону зазначено, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України. Постановою Kабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» затверджено повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Aвтономної Республіки Kрим, обласних, Kиївської та Cевастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг. Kрім того, згідно зі ст. 8 Закону «Про ціни і ціноутворення» Kабінетом Міністрів України можуть запроваджуватися методи державного регулювання цін і тарифів.
Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника на реалізацію за оцінкою, проведеною державним виконавцем, останній запрошує експерта (спеціаліста) для визначення вартості майна. Зокрема, Iнструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. № 74/5, зареєстрована в Мін'юсті України 15 грудня 1999 р. за № 865/4158 (пункт 5.7.2), передбачає, що це можуть бути фахівці науково-дослідних інститутів судових експертиз та суб'єкти підприємницької діяльності, що мають відповідну ліцензію Міністерства юстиції України. У цьому разі оплата їх праці здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження. Bитрати на оплату винагороди експерту або спеціалісту в установленому порядку стягуються з боржника або сторони, яка оспорює оцінку майна, проведену державним виконавцем.
Для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, державний виконавець залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».