Закінчення виконавчого провадження

Закінчення виконавчого провадження згідно ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» пов'язане із настанням певних обставин, зазначених у Законі. Цими обставинами можуть бути фактичне повне виконання рішення, прийняття судом відмови стягувача від стягнення, укладення мирової угоди між сторонами виконавчого провадження та інші передбачені законом обставини, що унеможливлюють подальше здійснення виконавчих дій.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Kопія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ. Постанова про закінчення виконавчого проваджєння може бути оскаржена сторонами до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду у 10-денний строк.

Закінчення виконавчого провадження тягне за собою певні правові наслідки. За загальним правилом, внаслідок закінчення виконавчого провадження припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.

У постанові про закінчення виконавчого провадження , повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документу до суду або до іншого органу ( посадовій особі) , який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

При закінченні виконавчого провадження арешт не знімається у разі його закінчення при:

- направленні виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби;

- закінченні виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів;

- нестягненні виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій – тобто у разі виділення

виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в окреме провадження, що можливо при завершення виконавчого

провадження згідно Закону (в зв’язку з повним фактичним виконанням рішення);

- повернення виконавчого документа стягувачу .

Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків передбачених ЗУ «Про виконавче провадження». Стаття 51 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає підстави для відновлення виконавчого провадження. .
У разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби, або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.