Заходи примусового стягнення заборгованості за комунальні послуги
Однією категорією боржників у Новомиргородському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області області є громадяни, які мають заборгованість перед комунальними підприємствами. Одним із заходів примусового виконання є звернення стягнення на майно боржників, а саме на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, рухоме та нерухоме майно.
Закон України «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016, суттєво змінив деякі аспекти застосування заходів примусового виконання. Розглянемо найбільш важливі.
1. Згідно статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні відсутній строк для самостійного виконання. Після надходження виконавчого документу виконавець, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору. Згідно статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом і тільки при примусовому виконанні рішень немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Згідно п.9 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
2. Після відкриття виконавчого провадження інформація про боржник включається до Єдиного реєстра боржників згідно статті 9 Закону України «Про виконавче провадження», куди вносяться відомості про боржників за будь-якою категорією рішень, а не лише за комунальні борги.
3. Для звернення стягнення на єдине житло боржника сума заборгованості повинна перевищувати 20 ромзмірів мінімальної заробітної плати, а саме, згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» 1 мінімальний розмір заробітної плати становить 3200 гривень, тому звернення стягнення на єдине житло здійснюється при наявності боргу понад 64000 гривень. Згідно частини 7 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, яка підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
4. Найбільш поширеним примусовим заходом, що застосовується до боржників за комунальні послуги, є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Згідно статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» таке стягнення звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п’яти мінімальних розмірів заробітної плати. Тому, якщо сума боргу не перевищує 16000 гривень, державний виконавець, має право без перевірки майнового стану звертати стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Згідно статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із перелічених вище видів доходу боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 %; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 %.
Найбільш дієвий захід примусового стягнення, що застосовується до боржника, - арешт рухомого та нерухомого майна. В цьому випадку боржник може користуватись майном, але не може його відчужувати (продавати). Слід також зазначити, що застосування будь-яких примусових заходів не потребує згоди боржника, оскільки проводиться примусове виконання рішень суду.
Державним виконавцем відділу регулярно проводяться спільні виходи з представниками КП «НМІМ» за адресою боржників для перевірки та виявлення майна, на яке можна звернути стягнення, про що складаються відповідні акти.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що державна виконавча служба здійснює лише кінцеву мету правосуддя – виконання рішення суду та інших уповноважених органів згідно Закону України «Про виконавче провадження», який містить як права та обов’язки виконавця, так і сторін виконавчого провадження в цілому.